Остання Валькірія
theatrical folk punk, dark folklore · 5:02
Про що це
Пориньте у похмурий світ темного фольклору та механічних крил, де на попелищі поля бою вершиться останній ритуал оновлення. Дивіться офіційне кінематографічне відео на трек «валькірія» — епічний театральний фолк-панк про смерть, космос та відродження.
Хто в цій історії
Текст
Куплет 1
Чорний попіл лягає на груди.
Крук кружляє над полем бою.
Тут живих уже не буде,
Тільки вітер виє стіною.
Іскри гаснуть у темному небі,
Сталь холодна лежить у травіі.
Більше сліз нікому не треба,
Очі бачать багаття криваві.
Передприспів
Підіймається тінь крилата,
Крізь туман, крізь вогонь і дим!
Час прийшов свою ціну віддати,
Стати поопелом сивим!
Приспів
Це остання валькірія краю!
Її меч забирає душу!
Вона більше жалю не знає,
Клятву правди ламати мушу!
Крила ріжуть нічне волання,
Кров закипить у жилах знову!
Непотрібне порожнє чекання —
Смерть готує свою обнову!
Хук
Крила з металу! Серце з вогню!
Вічна дорога крізь простір і тьму!
Куплет 2
Гуркіт грому лунає над лісом,
Дикі коні летять у прірву.
Світ затягнутий чорним завісом,
Я із грудей серце вирву!
Тіні предків встають із могили,
Злото сяє на битій броні.
Поміж нами таємні сили
Знову палять свої вогні!
Передприспів
Підіймається тінь крилата,
Крізь туман, крізь вогонь і дим!
Час прийшов свою ціну віддати,
Стати попелом сивим!
Приспів
Це остання валькірія краю!
Її меч забирає душу!
Вона більше жалю не знає,
Клятву правди ламати мушу!
Крила ріжуть нічне волання,
Кров закипить у жилах знову!
Непотрібне порожнє чекання —
Смерть готує свою обнову!
Куплет 3
Небо тріснуло навпіл від крику,
Місяць сховався за хмарини.
Смерть прийшла, величезна й безлика,
До останньої в світі людини.
Але діва здіймає вгору
Свій важкий і блискучий спис.
У хвилину кривавого спору
Кожен воїн у землю вріс!
Злам
Тиша... Тільки вітер співає про волю.
Тиша... Тільки зорі упали до ніг.
Я не плачу за свою долю,
Хтось поліг на холодний сніг.
Світло згасло, але підіймається зброя...
І лунає шалений сміх! ХА - ХА - ХА
Приспів
Це остання валькірія краю!
Її меч забирає душу!
Вона більше жалю не знає,
Клятву правди ламати мушу!
Крила ріжуть нічне волання,
Кров закипить у жилах знову!
Непотрібне порожнє чекання —
Смерть готує свою обнову!
Фінал
Попіл і дим...
Ворони мчать у вись...
Будь молодим...
Просто туди дивись...
Вона пішла...
У небесну млу...
Остання...
Зникла...
Кадри
