Русалка
Хто в цій історії
Текст
Куплет 1
Місяць вистромив роги над сонною рікою,
Хтось манить мене блідою рукою.
Серед латаття, у синій воді,
Очі горять, наче зорі чужі.
"Йди-но сюди!" — шепоче вона,
Там, де пісок і німа глибина.
Передприспів
Луска блищить, як старе срібло,
В серці моєму стає холодно!
Приспів
Гей, русалко, не смійся так дзвінко!
Смерть за тобою іде, наче жінка.
Ти затягла мене в свій хоровод,
Прямо у вир, до запінених вод!
Куплет 2
Пальці холодні, як крига в ставку,
Тягнуть на дно у траву осоку.
Риби мовчать, споглядають обід,
Я залишаю цей сонячний світ.
Замість повітря — мул та пісок,
Це мій останній, смертельний танок!
Брідж
Смійся! Співай! Топи!
Тут не поможуть твої молитви!
Приспів
Гей, русалко, не смійся так дзвінко!
Смерть за тобою іде, наче жінка.
Ти затягла мене в свій хоровод,
Прямо у вир, до запінених вод!
Кадри
