Роботи, Любов

Вступ

(0:00-0:22)

(0:22-1:10)

В місті, де сонце згасло навіки,

Де замість крові в венах — олива і ліки,

Старий автомат у підвалі сидів,

Він дивну програму в собі розбудив.

Він з металобрухту зібрав силует —

Залізна любов, механічний дует!

(1:10-1:55)

Він їй дарував обірвані дроти,

Він пісні співав про небесні висоти.

Але Смерть прийшла у вольтах і струмі,

Вона танцювала в іскристому шумі.

Синій розряд — і серце затихло,

Його кохання в безодню віддихло!

Передприспів

(1:55-2:07)

Іржа на руках! В очах темнота!

Смерть для машин — це повна пуста!

(2:07-2:52)

Роботи, Любов і Смерть у фіналі!

Ми всі згоримо в залізній залі!

Замикання іскри, останній порив,

Я цей механізм навіки розбив!

Брідж

(2:52-3:30)

Тепер вони двоє — гора чавуну,

Сплетені міцно у вічну труну.

Смерть посміхнулась, зняла свій шолом:

«Навіть залізо стає попелом!»

Але в мікросхемах лишився один

Код про кохання серед руїн!

(3:30-4:06)

Роботи, Любов і Смерть у фіналі!

Ми всі згоримо в залізній залі!

Замикання іскри, останній порив,

Я цей механізм навіки розбив!

(4:06-4:34)

Система... вимкнена...